Будинок-інтернат є стаціонарною соціально-медичною установою, створений з метою забезпечення постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують постійного стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
Основні види діяльності та послуги
Основним завданням інтернату є забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості, надання медичної допомоги підопічним, надання соціальних послуг, проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до ІПР.
Мешканці інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм:
- житлом з усіма комунально-побутовими зручностями, одягом, взуттям, постільною білизною, м’яким і твердим інвентарем та столовим посудом;
- раціональними чотириразовим харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров’я осіб, що проживають у інтернаті, у межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше, ніж чотири години, останнє приймання їжі організовуються за дві години до сну);
- цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я;
- засобами медичної корекції слуху та зору, зубопротезуванням, протезно-ортопедичними виробами, немоторизованими засобами пересування (інвалідними колясками), медикаментами та життєво необхідними ліками відповідно до медичного висновку;
- комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання тощо);
- організацією працетерапії, культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров’я і віку тих, хто проживає в інтернаті;
- умовами, що сприяють адаптації психічно хворих громадян у новому середовищі.